Притулюсь до щік твоїх гарячих
І почую серця тихий спів… 
11.2002.
творча мозаїка

У цьому поетичному обрамленні буднів і свят українців дзвенить оптимізм поетеси. Її творчість торкається струн душі променистою любов’ю до усього, що оточує нас, а особливо вона шанує людей – щирих, чесних, порядних.
Перша збірка поезій, більшість із яких публікувалася у періодичних виданнях, призначена для широкого кола читачів.
Притулюсь до щік твоїх гарячих
І почую серця тихий спів… 
11.2002.
Білопінням вишневого цвіту,
Ніжним леготом весел-вітрів
Обцілую тебе, щоб зігріти
І сказати про міць почуттів. 
Розбентежу твою жур-задуму,
Навесную теплом почуття.
І залишиш в минулому тугу,
Бо весна омолодить життя. 
02.2002.
Лишень оддай мені тепло
Свойого серця – все, що маєш.
І разом підем крок у крок
У гарну мрію, в чисту далеч. 
Лишень оддай мені любов –
Не вистраждану, а жадану.
І зникне біль. […]
Поспішай, бо скоро Новоріччя,
Назавжди покинути журбу.
Хай засяє на твоїм обличчі
Щира посмішка. І я з теплом прийду. 
31.12.2002.
Я втомилася вже чекати
І вже хочу іти до хати,
Та дорогу сніги замели…
Я б хотіла тобі сказати,
Що негода нас хоче здолати,
Що хурделиця хоче зламати
Всі мости, що до серця лягли…
 […]
Від зими до літа,
З літа – до зими
Квітла радість, квітла,
Йшли ми до мети. 
Але не здійснилось.
Щастя вмовкло знов.
І чомусь згубилась
В тім шляху любов.
Теплим поглядом всміхнусь тобі у вічі,
Павутинку розуміння простелю.
«Що ж, нехай так буде вічно», –
Скажеш ти. Я ці слова схвалю. 
Раптом скресне крига недовір’я.
Просто «люба» вимов і всміхнись.
Поспішай, б скоро […]
Я вдячна Богу, бо здорові діти,
Бо Він благословив їх на життя.
Молюсь Йому. Завжди буду молитись
І посилатиму до Нього каяття. 
Я вдячна Богу за безмірну щедрість,
За всі плоди, бо їх для […]
Якщо в серці журба і смуток,
А на очі сльози набігли,
Пам’ятаймо: є в Небі Господь,
Він – наш Батько, а ми – Його діти. 
Помолімось до Бога з любов’ю,
На коліна упадьмо і […]
Ми змаліли душею. До нас горнеться туга і смуток.
Нас бентежать невдачі і невпинності часу ріка.
Де ж він, де той сівач? Хай візьме свій здобуток
І в родючу землицю вкине зерна Добра. 
…Як […]