Міцніш, матусю, пригорнусь до тебе,
Змахну з очей непрохану сльозу.
Тоді мені всміхнеться синє небо,
І всі вітри я вмить наздожену. 
Матусю люба, рідна моя й вічна!
Це не біда – у скронях сивина, […]
творча мозаїка
Міцніш, матусю, пригорнусь до тебе,
Змахну з очей непрохану сльозу.
Тоді мені всміхнеться синє небо,
І всі вітри я вмить наздожену. 
Матусю люба, рідна моя й вічна!
Це не біда – у скронях сивина, […]
Поясни мені знов, поясни,
Чому в серці твоєму сніги.
Я ж бо мрію про спіле літо,
І про трави зелені, й про квіти. 
Я до квітів по тернах іду,
Бо безпечного шляху немає.
Вкотре […]
Я знов додому, до матусі хочу,
До тата сивого, немов осінній ранок.
Там котики спросоння щось муркочуть,
І вікнами сміється рідний ганок. 
Я б – знов додому, до своєї хати,
Що тоне у густім […]
Лиху всупереч, живу веснами.
Завжди серцем до тебе лину.
Озовися до мене, рідненький,
Відгукнись, мій чарівний сину. 
Відімкну твій замок самотності –
Зачарую тебе відкритістю.
Посміхнися зимі і осені.
Прикраси підлітковий вік щирістю.
 […]
Подаруй мені барви яскраві
І троянд хоч мільйон подаруй.
І зізнайся, як гарно у парі
Нам удвох. А тоді помандруй 
До веселки у гості й із висі
Зазирни в мою Музу життя.
І по […]
Притулюсь до щік твоїх гарячих
І почую серця тихий спів… 
11.2002.
Білопінням вишневого цвіту,
Ніжним леготом весел-вітрів
Обцілую тебе, щоб зігріти
І сказати про міць почуттів. 
Розбентежу твою жур-задуму,
Навесную теплом почуття.
І залишиш в минулому тугу,
Бо весна омолодить життя. 
02.2002.
Лишень оддай мені тепло
Свойого серця – все, що маєш.
І разом підем крок у крок
У гарну мрію, в чисту далеч. 
Лишень оддай мені любов –
Не вистраждану, а жадану.
І зникне біль. […]
Поспішай, бо скоро Новоріччя,
Назавжди покинути журбу.
Хай засяє на твоїм обличчі
Щира посмішка. І я з теплом прийду. 
31.12.2002.
Я втомилася вже чекати
І вже хочу іти до хати,
Та дорогу сніги замели…
Я б хотіла тобі сказати,
Що негода нас хоче здолати,
Що хурделиця хоче зламати
Всі мости, що до серця лягли…
 […]